У першій чверті 21 століття, під час зустрічей з президентом США Джорджем Бушем-молодшим, Володимир Путін неодноразово висловлював прагнення до членства Росії в НАТО та виражав стурбованість втратою контролю над Україною.
Документи Національного архіву безпеки США показують, що у 2001, 2005 та 2008 роках Путін просив Буша розглянути можливість включення Росії в НАТО, наголошуючи на відчутті «відстороненості» від Альянсу. Він зазначав, що Росія, як європейська та багатоетнічна країна, має потенціал стати союзником, але потребує більш тісного співробітництва.
Під час першої особистої зустрічі в замку Брно, Путін пояснював розпад Радянського Союзу, підкреслюючи добровільну участь Росії у втраті території. Він також звернув увагу на відмову НАТО Росії у членстві в 1954 році, посилаючись на відповідні документи.
Напруженість між країнами загострилася після саміту НАТО в Бухаресті 2008 року, де було прийнято рішення про розширення Альянсу та включення до нього Грузії та України. У Сочі, Путін заявляв про рішучу протидію членству України та Грузії в НАТО, наголошуючи на загрозі військових баз та нових систем, що могли б розгортатися поблизу російського кордону.
У 2025 році розвідка НАТО та низки європейських країн прогнозує, що Путін буде готовий до нападу на Альянс до 2030 року. З огляду на поточну ситуацію, заклики до швидкого переозброєння країн-членів НАТО набувають особливого значення.
Коментування закрито.