В Офісі військового омбудсмена занепокоєні створенням регіональних центрів соціального супроводу зниклих безвісти і полонених військовослужбовців та членів їхніх сімей і назвали ризики, які супроводжують їх створення. Як передає Укрінформ, про це в Телеграмі повідомляє Офіс військового омбудсмена. «До Офісу військового омбудсмена надійшло понад 230 звернень від родин військовослужбовців, які занепокоєні ініціативою Міністерства оборони зі створення регіональних центрів соціального супроводу зниклих безвісти і полонених військовослужбовців та членів їхніх сімей», – йдеться в повідомленні. Як зазначається, у межах пілотного проєкту вже організовано перший такий центр. Туди від військових частин мають передати справи зниклих безвісти та полонених військовослужбовців. Офіс військового омбудсмена вважає, що створення регіональних центрів, тим більше поспіхом, становить серйозні ризики. Зокрема, це призведе до нівелювання вже налагодженої роботи родин із підрозділами цивільно-військового співробітництва та служб супроводу, які є у військових частинах, а також затяжної чи неповної передачі особових справ і документів з військових частин до регіональних центрів, до ускладненої комунікації зі слідчими. Адже військові частини на сьогодні мають право ініціювати відкриття кримінального провадження щодо зниклого безвісти військовослужбовця. Водночас статус регіональних центрів у таких провадженнях є невизначеним. Крім того, залишається невизначеним, хто саме відповідатиме за проведення службового розслідування у разі підтвердження факту загибелі зниклого безвісти військовослужбовця: військова частина чи регіональний центр. Також не врегульоване питання організації та фінансування поховання, яке наразі забезпечує військова частина, добре обізнана з бойовим шляхом загиблого воїна. Відсутні чіткі механізми подання на нагородження, оформлення документів, виплат тощо. «Офіс військового омбудсмена підтримує позицію родин з цього питання. Після зустрічі з сім’ями, де були озвучені всі застереження, у Міністерстві оборони повідомили, що бойові бригади не залучатимуть до пілотного проєкту. Його обіцяють звузити до двох частин забезпечення», – повідомили в пресслужбі. Читайте також: Рішення щодо ідентифікації тіла ухвалюються лише на підставі ДНК-експертизи – Коордштаб В Офісі військового омбудсмена запевнили, що відстежуватимуть цей процес з погляду дотримання прав військовослужбовців, які мають статус зниклих безвісти чи полонених. Як повідомляв Укрінформ, Офіс військового омбудсмена в перші 100 днів роботи зосередиться на мінімізації бюрократичних процедур, оперативному реагуванні на звернення та відновленні довіри військовослужбовців.
Коментування закрито.