Російські приарктичні запаси рідкісноземельних елементів, нафти та газу контролюються ключовими фігурами кремлівського оточення, включаючи першого заступника керівника Адміністрації президента Росії Сергія Кірієнка, президента державної нафтової компанії «Роснафта» Ігоря Сєчіна та голову Російського фонду прямих інвестицій Кирила Дмитрієва. Інформація про це отримано від Служби зовнішньої розвідки України (СЗРУ).
Згідно з розвідкою, колишній секретар Ради безпеки, а тепер голова Морської колегії Росії Микола Патрушев, а також його син Андрій Патрушев – генеральний директор автономної некомерційної організації «Центр Арктичні ініціативи», втратили ключові позиції в регіоні. Контроль над арктичними ресурсами тепер розділений між новим «арктичним пирігом» – Сергієм Кірієнка, який через підконтрольний йому Росатом, фактично, контролює всю екосистему Північного морського шляху. Особлива увага приділяється навігаційно-гідрографічному забезпеченню судноплавства в акваторії ПМШ, зокрема, через компанію FESCO та «Гидрографическое предприятие» Росатому.
Ключовими гравцями в приарктичній зоні також залишаються Ігор Сєчин і «Роснафта». Компанія контролює суднобудівельний завод «Звезда» в Приморському краї, який є монополістом з виробництва криголамів, що будуються для Росатому, а також володіє покладами рідкоземельних елементів, зокрема, Томторське родовище карбонатітів.
Кирило Дмитрієв, через Російський фонд прямих інвестицій, намагається перехопити контроль над цінними родовищами рідкісноземельних елементів, розкручуючи проєкти, такі як Арктичний інвестиційний фонд, з метою «продати» Арктику іноземним інвесторам за найвищою ціною.
Росія намагається максимально використовувати наявні ресурси – приарктичні запаси рідкісноземельних елементів та проєкт «Північного морського шляху». Обидва проєкти тісно пов’язані, оскільки основні родовища рідкісноземельних елементів розташовані вздовж Північного морського шляху (Мурманська область, Саха-Якутія). Враховуючи відсутність достатніх фінансових та технологічних ресурсів для повного видобутку та експорту через ПМШ, Росія потребує значних іноземних інвестицій.
З точки зору тактики, Кремль прагне закріпити за собою юридичний та фактичний контроль над Північним морським шляхом, а також використовувати обмеження свободи навігації для іноземних суден, запроваджуючи систему обов’язкового узгодження проходу військових та цивільних кораблів через акваторію ПМШ в районах з льодовими покривами.

Коментування закрито.