Ціни на золото знову зросли до 5 тисяч доларів за унцію

Ціни на золото знову подорожчали до більш ніж 5 тис. дол. за унцію, оскільки після надзвичайно нестабільного тижня для дорогоцінних металів на ринок повернулися покупці, які купують під час падіння цін. Про це повідомляє Bloomberg, передає Укрінформ. У понеділок ціна на золото в злитках зросла на 1,7%, відновивши приблизно половину втрат після значного падіння наприкінці минулого місяця. Загалом ціна на золото зросла на 1% – до 5012,20 дол. за унцію. Срібло подорожчало на 2,6% – до 79,878 дол. Платина подешевшала, а паладій подорожчав. Дані за вихідні показали, що центральний банк Китаю продовжив закупівлі золота вже 15-й місяць поспіль, підтверджуючи стійкий офіційний попит – головний компонент тривалого буму на метал. За повідомленням офіційного видання Securities Times, такі закупівлі й надалі триватимуть, а невеликі обсяги дозволять Народному банку Китаю диверсифікувати активи без значних коливань цін. Ціни на дорогоцінні метали за останній час досягли рекордного рівня, що було спричинено підвищеними геополітичними ризиками, девальвацією валюти та занепокоєнням щодо незалежності Федеральної резервної системи США. Що стосується срібла, то ринкові коливання були більш різкими, ніж у випадку із золотом, що підсилювалося спекулятивним попитом. Білий метал втратив більше як третину своєї вартості з моменту досягнення рекордного піку. «Срібло увійшло в режим значно вищої волатильності», – заявив трейдер Hereaus Precious Metals Марк Лефферт. За його словами, покупки роздрібних інвесторів, які скористалися падінням цін, привели до значного припливу коштів у біржові фонди, що допомогло білому металу частково компенсувати свої швидкі втрати. Попри тиждень нестабільних торгів після історичного спаду, банки та компанії з управління активами, включаючи Deutsche Bank AG, Goldman Sachs Group Inc. та Pictet Asset Management, прогнозують відновлення цін на дорогоцінні метали завдяки довгостроковим чинникам попиту, спричиненого ширшою диверсифікацією від американських активів, політичній невизначеності та збільшенню обсягів купівлі центральними банками.