Північна Корея переходить на новий військовий курс: зближення з Росією та загроза регіону

Голова Корейської Народно-Демократичної Республіки (КНДР, Північна Корея) Кім Чен Ин оголосив про суттєвий перехід своєї країни у військово-політичний плані. Відтепер КНДР не лише продовжує розвиток ядерних програм, але й модернізує всі види збройних сил – сухопутні, морські та повітряні підрозділи. Як повідомляє FREEДОМ, це передбачає нарощування боєздатності армії, розробку нової озброєння, посилення підготовки особового складу та вдосконалення системи командування. На думку аналітиків, цей крок обумовлений зміцненням позицій Кім Чен Ина, зокрема, після його візиту до Пекіна та зустрічі з лідерами Китаю та Росії. Збільшена активність Кім Чен Ина після візиту до Пекіна підвищила його міжнародний статус, особливо на тлі зближення США, Південної Кореї та Японії. Наразі КНДР є одним з основних пособників російського диктаторського режиму, активно підтримуючи Москву у війні проти України, постачаючи їй зброю та військових. Обмін відбувається у взаємодії з Китаєм, який надає підтримку у вигляді шпигунських супутників, безпілотників, зенітних ракет. Голова української розвідки Кирило Буданов повідомляє, що в Північній Кореї вже з’явилися перші російські установки «Панцир-С1», РФ навчає північнокорейських солдатів користуватися цими системами, а також передає технології та обладнання для виробництва ударних дронів. Загрозу регіону ускладнює той факт, що КНДР може використовувати збіжнення з Китаєм та Росією для збільшення свого впливу. На думку міністра оборони України Дениса Шмигаля, об’єднані сили КНДР та Росії – це армія з близько 1,3 мільйона осіб, озброєна високотехнологічною зброєю, яка модифікується Росією, включаючи засоби радіоелектронної боротьби, безпілотні літальні апарати, елементи штучного інтелекту, іранські дрони. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте закликав Європу прискорити виробництво зброї, враховуючи потенційну загрозу, яку створюють зближення КНДР з Китаєм та Росією. Наразі, незважаючи на зміцнення відносин Пекін-Пхеньян-Москва, це не повний військовий або політичний союз, який міг би «нав’язати свою волю» євразійському континенту.