Росія у пошуку грошей для війни проти України посилює їхнє викачування з власних громадян, перетворюючи інфляцію на прихований податок. Як передає Укрінформ, про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України. Російська інфляція дедалі очевидніше стає не побічним ефектом економічних процесів, а свідомим інструментом державної політики. “Формальне пояснення Мінекономрозвитку – підвищення ПДВ з 20% до 22% – на вигляд зручне, але непереконливе. Бізнес почав піднімати ціни ще минулого року і використав зміну податку лише як привід для нового раунду подорожчання. Фактичне зростання витрат значно перевищує 2%: логістичні послуги з початку року вже подорожчали на 10–20%”, – зазначили в СЗРУ. ПДВ із його мультиплікативним ефектом проходить через усю економіку – від закупівлі сировини до кінцевого споживача. У міру зростання доданої вартості збільшується і абсолютна сума податку. Затримки з відшкодуванням, конфлікти з податковими органами і додаткові транзакційні витрати лише посилюють навантаження. У підсумку всі ці витрати без винятку перекладаються на покупця. “Регіони відчувають цей тиск нерівномірно, але всюди – болісно”, – зазначили в СЗРУ. На Далекому Сході інфляцію традиційно розганяють довга логістика та імпорт із Китаю й країн Південно-Східної Азії: зростають ціни на плодоовочеву продукцію та електроенергію. У Дагестані до логістичних проблем додається тарифна політика – з жовтня тарифи зростуть майже на 20%. Чувашія виходить у лідери за підвищенням тарифів, де окремі позиції можуть подорожчати до 33%. Загалом підвищення по країні коливається від 8% до 22%, і це лише середні показники. Ключовий момент полягає в тому, що тарифи зростають не тільки для населення, а й для бізнесу. Це означає новий виток інфляції, адже транспортна складова в окремих товарах, зокрема у хлібі, сягає 70–80% собівартості. Подорожчання логістики автоматично транслюється в роздрібні ціни. “Перенесення основного тарифного удару на період після виборів до Держдуми лише підкреслює керований характер цього процесу”, – зазначили в СЗРУ. Навіть рецесія в цивільних галузях, скорочення зарплат і споживчого попиту не стають стримувальним чинником. Навпаки, формується ризик стагфляції – поєднання економічного спаду зі зростанням цін. Головним драйвером інфляції залишаються дії держави: податки, акцизи, мита, тарифи й штрафи. Читайте також: Регіони Росії стають тягарем для федерального бюджету країни – розвідка “Для Кремля питання стоїть не в оздоровленні економіки, а у пошуку грошей. Якщо бізнес почне закриватися і податкові надходження скоротяться, тиск легко буде перенесений безпосередньо на населення – через нові податкові правила, штрафи або розширення податкової бази. Фінансування війни потребує ресурсів, і держава системно посилює їхнє викачування з власних громадян, перетворюючи інфляцію на прихований податок для всіх”, – зазначили в СЗРУ. Як повідомляв Укрінформ, з помітним прискоренням інфляції розпочала 2026 рік російська економіка – за перші 12 днів січня середньодобовий темп зростання цін різко піднявся до 0,104% проти 0,014% наприкінці 2025 року. Фото: Служба зовнішньої розвідки України
Коментування закрито.