У Києві відбулося прощання з видатним українським кінорежисером, сценаристом, актором і педагогом В’ячеславом Криштофовичем. Його життя та творчість назавжди залишиться в серцях колег та шанувальників кіно. В’ячеслав Криштофович помер на 79-му році життя, народившись 26 жовтня 1947 року в Києві.
Колеги згадують його як видатного режисера, який володів унікальним поглядом на життя та мистецтво. Роман Балаян підкреслив давню дружбу та визначив Криштофовича « приголомшливим і найтоншим режисером». Сергій Тримбач назвав його « авторським режисером, що вловлював дрібниці життя». Станіслав Чернілевський висловив захоплення його «тонкою душею» та інтелігентністю.
Лариса Кадочникова, яка знімалася у фільмах Криштофовича, поділилася щирими емоціями про втрату «чудового» режисера. Валерій Анісімов, оператор-постановник багатьох фільмів, згадав їхню багаторічну співпрацю та нерозривну дружбу, яка тривала понад двадцять років. Михайло Іллєнко, колега, актор та кінорежисер, згадав про те, як Криштофович ховався від «радянщини» у своїх фільмах та про його чутливу душу.
В’ячеслав Криштофович, режисер-постановник Національної кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка, створив понад 20 ігрових картин для кінопрокату і телебачення, включаючи «Самотня жінка бажає познайомитися», «Автопортрет невідомого», «Ребро Адама», «Приятель небіжчика» та інші. Він також з’являвся в кадрі, зігравши молодими у «Совісті» та «Серці Бонівура», а згодом – у «Першому правилі королеви». Криштофович був Академіком НАМ України (2017), лауреатом Державної премії України імені Олександра Довженка (2022) та Заслуженим діячем мистецтв України (2000). Він був членом Національної спілки кінематографістів України та нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня.
Коментування закрито.