Новий склад наглядової ради Енергоатому: фокус на прозорість та ефективність

Кабінет міністрів, на основі рекомендацій Номінаційного комітету, призначив заступницю міністра економіки, довкілля та сільського господарства Дарію Марчак до складу наглядової ради АТ «НАЕК «Енергоатом» як представницю держави. Ця кандидатура замінює Сергія Сухомлина (голову Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України), який прийняв рішення про звільнення за власний запит. Рішення було прийнято з метою посилення корпоративного управління в державному секторі, підвищення вимог до прозорості, підзвітності та ефективності управління державними активами. У складі комітету також були представники Міністерства фінансів та Міністерства енергетики, а також незалежні спостерігачі від Європейського банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації (IFC), Представництва ЄС у Україні та Бізнес-омбудсмена України. Дарія Марчак має досвід у публічних фінансах, стратегічному плануванні та впровадженні інституційних реформ. Раніше вона працювала першою заступницею міністра соціальної політики та оперативною директоркою «Прозорро. Продажі», де забезпечувала цифровізацію державних систем та прозорість управління активами. Її компетенції включають аналітичну роботу, публічні фінанси та співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями, зокрема Світовим банком. 31 грудня 2025 року Номінаційний комітет затвердив чотирьох незалежних членів наглядової ради НАЕК «Енергоатом». Кабінет міністрів ухвалив рішення про системне перезавантаження управління в енергетичному секторі та аудит в оборонній сфері. 10 листопада 2025 року Національне антикорупційне бюро оголосило про спецоперацію з виявлення корупції у сфері енергетики. За даними слідства, учасники злочинної організації вибудували масштабну схему впливу на стратегічні підприємства державного сектору, зокрема на Енергоатом. Основним напрямом діяльності злочинної організації було систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів НАЕК «Енергоатом». Розмір цієї неправомірної вигоди становив від 10% до 15% від вартості контрактів.