Президент США Дональд Трамп розраховує, що Європа введе мита на товари з Китаю у розмірі 50-100%, заявив сенатор-республіканець Ліндсі Грем в інтерв’ю NBC News. На думку Дональда Трампа, європейські санкції щодо Росії недостатньо жорсткі.
Конгрес США готовий посилити тиск на Москву. Спікер Палати представників Майк Джонсон в інтерв’ю CBS News заявив: Вашингтон має намір працювати над новими санкціями щодо Росії, щоб зупинити її агресію проти України.
“Я дійсно вважаю, що деякі ситуації вимагають відчайдушних заходів, і думаю, що відповідні санкції щодо Росії давно назріли. Я маю на увазі, що, по-моєму, в Конгресі є великий інтерес до цього, тому ми готові працювати з Білим домом і нашими колегами з Сенату в Палаті представників, щоб це здійснити, і я особисто дуже хочу це зробити”, — сказав він.
Вашингтон підштовхує Європу до більш жорстких кроків проти Москви. Дональд Трамп заявив про готовність запровадити проти Росії серйозні заходи, але за умови, що всі країни НАТО припилять імпорт російської нафти.
“Я готовий запровадити санкції, але вони мають посилити їх теж відповідно до того, як це роблю я… Я готовий рухатися далі, але вони мають зробити те саме. Думаю, вони це зроблять, але поки що вони тільки говорять, а не діють. Послухайте, вони імпортують нафту з Росії. Ми не купуємо нафту у Росії. Вони купують у Росії багато сировини. Так не годиться”, — заявив глава Білого дому.
Сенатор-республіканець Ліндсі Грем закликав ЄС підтримати ініціативу Дональда Трампа і запровадити санкції щодо країн-імпортерів російської нафти. За його словами, Трамп вже надіслав сигнал європейським союзникам, від яких чекають не тільки відмови від російської нафти, а й дзеркальних обмежень щодо Китаю: мита на імпорт у розмірі від 50 до 100%. Грем упевнений, якщо Вашингтон і Брюссель виступлять єдиним фронтом і пригрожать Пекіну закрити доступ до своїх ринків, Китай змінить своє ставлення до війни Росії проти України.
“Законопроєкт Грема і Блюменталя, який підтримують 85 сенаторів, дасть змогу президенту Трампу покарати країни, які купують дешеву російську нафту та отримують із цього вигоду, як-от Китай, Індія і Бразилія. Настав час європейцям наслідувати приклад президента Трампа і вжити заходів щодо Китаю та Індії. Китай та Індія змінили своє ставлення до Путіна”, — сказав Ліндсі Грем.
Європейський Союз поки що не виступив з офіційною реакцією на ініціативу Трампа, проте посилення санкцій щодо Москви підтримує. Данія, яка головує в ЄС, заявила, що домагатиметься ухвалення 19-го пакету обмежень до закінчення терміну своїх повноважень, тобто до кінця грудня.
“Якщо ви запитаєте мене і Данію загалом, то санкції мають бути максимально жорсткими. Тому ми підтримуємо будь-які заходи, щодо яких зможемо домовитися. І це має бути повноцінний пакет, спрямований на боротьбу з обходом обмежень, тіньовим флотом і фінансовим сектором”, — упевнений міністр закордонних справ Данії Ларс Люкке Расмуссен.
Китай залишається найбільшим покупцем російської нафти — постачання у 2024 році сягнули 108,5 млн тонн або понад 2 млн барелів на добу, йдеться у звітах Головного митного управління КНР. Але в Пекіні попередили: якщо країни НАТО на чолі зі США введуть мита щодо Китаю, там дадуть відповідь дзеркальними заходами.
“Ми рішуче виступаємо проти того, щоб деякі сторони спрямовували це питання на адресу Китаю, і ми рішуче виступаємо проти введення незаконних односторонніх санкцій і широкомасштабної кампанії проти Китаю”, — цитує Global Times представника Міністерства закордонних справ Китаю Ліня Цзяня.
А поки партнери Києва обговорюють нові обмеження щодо російської нафти, Київ діє на паралельному треку. Президент Володимир Зеленський заявив, що Сили оборони України продовжать завдавати ударів по ключових об’єктах нафтопереробної галузі Росії. Ці атаки не тільки обмежили енергетичні потоки Кремля, а й помітно вплинули на здатність агресора вести війну. У серпні Сили безпілотних систем 17 разів атакували російські підприємства з переробки нафти, у вересні операції тривають.”
Коментування закрито.