Планування багатонаціональних сил для України має найбільший стримувальний ефект лише за умов зміни їхнього формату – інтеграції в українську оборонну систему за моделлю Enhanced Forward Presence (EFP) НАТО. Так вважає Густав Ґрессель, викладач Національної академії оборони Австрії та колишній науковий співробітник Європейської ради з міжнародних відносин, коментуючи плани Коаліції охочих щодо можливого розгортання сил в Україні.
Ґрессель зауважив, що ефективність полягатиме у створенні структури, подібної до EFP, де європейські сили будуть інтегровані в українські оборонні одиниці. Наприклад, німецька бригада в Литві, інтегрована в литовську армію та систему оборонного планування. Цей формат – це не окрема міжнародна місія, а постійна дислокація союзних сил з метою стримування.
Така модель забезпечить Україні принципово новий рівень безпекових гарантій, хоча й не буде формальним членом НАТО. Ідея класичної миротворчої місії на лінії розмежування є нереалістичною, адже Європа не має достатньо ресурсів для забезпечення безпеки 1200 кілометрів кордону. Організації ООН та ОБСЄ, за словами Ґресселя, не зможуть вирішувати цю проблему через вето Росії.
Експерт наголосив, що будь-які сценарії реалізуються лише після досягнення припинення вогню, що наразі є віддаленою перспективою.
Коментування закрито.